Методичні рекомендації класним керівникам і класоводам з основних напрямків діяльності

Основні напрями діяльності класного керівника

Провідна соціальна ідея, яка висунута суспільством на сучасному етапі перед школою, полягає у спрямуванні на конкретну дитину.

Тому, говорячи про виховні завдання, які має вирішувати сьогодні класний керівник, не можна не зазначити, що одним з найголовніших – є виховання високоморального підростаючого покоління, виховання у нього українського менталітету на основі відродження національних традицій українського народу, широкого використання ідей народної педагогіки, психології і практики виховання, надбань світової педагогіки.

Надзвичайно несприятливе екологічне становище в Україні, слабкий фізичний розвиток та стан здоров’я переважної більшості школярів на перший план класними керівниками висуває завдання створення необхідних умов для фізичного розвитку школярів, збереження та зміцнення їх здоров’я.

Тому для класного керівника дуже важливо значну увагу приділити вивченню вікових, психофізичних особливостей дітей, пропаганді здорового способу життя, повсякчасно піклуватися про здоров’я дітей, безпеку, дотримання санітарно-гігієнічних норм, режиму дня та харчування школярів, виховувати свідоме ставлення до зміцнення здоров’я, запобігати вживанню алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам.

Головною особливістю в умовах національної школи є орієнтування на загальнолюдські цінності. Тому, організовуючи позакласну виховну роботу з учнями, класним керівникам важливо завжди пам’ятати про необхідність виховання у кожного з учнів почуття любові до України, національної самосвідомості, особистої відповідальності за збереження та примноження природних багатств рідного краю, високої екологічної культури, нетерпимості до губителів природи. Слід домагатися, щоб у кожного школяра була вихована потреба в оволодінні рідною мовою, знаннями історії, мистецтва, культури, звичаїв, символіки свого народу. Важливо також при формуванні культури поведінки, кращих рис характеру виховувати в дітях доброту, уважність, чуйність, милосердя, чесність, гідність, терпимість до інших, любов і повагу до своїх батьків і рідних.

Процес виховання громадянина також передбачає розвиток таланту, розумових і фізичних здібностей учнів, формування у них високої пізнавальної культури, організацію змістовного дозвілля школярів. Тому спільно з вчителями-предметниками класний керівник має виховувати відповідальне ставлення до навчання, сприяти у виборі та залучати учнів до роботи в різноманітних гуртках, секціях, клубах, студіях, об’єднаннях відповідно до їх інтересів, нахилів і можливостей. Важливо також розширювати пізнавальний та культурний світогляд школярів шляхом проведення екскурсій, різноманітних вечорів, конкурсів, зустрічей, відвідання музеїв, кіно, театру; допомагати дітям у громадській роботі, у працевлаштуванні, заробітку грошей на загальні потреби: організовувати колективну творчу діяльність, спільний відпочинок дітей.

Обов’язковою умовою формування особистості в сучасних умовах є підготовка школярів до господарсько-трудової діяльності. Тому серед важливих завдань класного керівника мають бути питання підготовки до трудової діяльності в нових умовах господарювання, виховання бережливого ставлення до природи, її багатств, економічне виховання, участь у відновленні історичних пам’яток; розвитку народних промислів. Важливо, щоб у цьому напрямку діяльність школярів була соціально цінна і значуща, включала елементи гри і романтики, спиралася на їх ініціативу, творчість і самодіяльність.

Планування виховної роботи

Згідно наказу МО і науки України № 297 від 17 травня 2005 р. “Про подолання проявів бюрократизму в освіті” п. 1.4.”планування роботи класних керівників, кураторів, вихователів, бібліотекарів, керівників гуртків, спортивних секцій тощо здійснюються один раз на семестр”.

Планувати – це означає визначити пріоритетні завдання виховання учнів класу на певний термін на основі аналізу проблем в їх розвитку, створити систему дій, мір, справ класного керівника разом з іншими учасниками виховання (учителями, батьками, громадськими організаціями). Цим визначається необхідність плану і планування в роботі класного керівника. Планування означає для класного керівника визначення перспектив, змісту роботи з класом.

При цьому потрібно пам’ятати основний закон виховання: виховувати означає організовувати діяльність. А. Макаренко говорив: “Справжня суть виховної роботи полягає зовсім не у ваших розмовах з дитиною, а в організації життя дитини”.

Людина розвивається, формує свої здібності, цінності, почуття в процесі спільної діяльності з людьми і спілкуючись із ними. Тому класний керівник повинен уміти організовувати різноманітну діяльність дітей, яка є для них природною, є їх життям.

Вимоги до плану виховної роботи

1. Відповідність педагогічним завданням, актуальним проблемам виховання учнів класу.

2. Відповідність віку, можливостям, інтересам учнів.

3. Різноманітність методів і форм роботи.

4. У плані мають бути враховані специфічні умови закладу, рівень активності та самостійності учнів у суспільно корисній діяльності.

Щоб скласти конкретний дієвий план виховної роботи, класному керівникові необхідно добре знати склад учнів класу, їхні сильні та слабкі сторони, їхні прагнення та можливості, сімейні обставини. Тому перед складанням плану слід переглянути особові справи учнів, класний журнал, характеристики, вивчити думку учнів, батьків тощо.

5. Важливо також, щоб план виховної роботи з класом був реальним, конкретним, визначав таку систему заходів, яка може бути забезпечена матеріально, організаційно та методично.

План має давати повну картину стратегії і тактики виховної роботи класного керівника з класом.

У процесі роботи до плану можна вносити необхідні доповнення та зміни.

6. У плані повинна бути спланована робота таким чином: 30% - участь у загальношкільних, міських, районних заходах, 70% - робота в класі, з класом.

7. План повинен бути послідовним, з опорою на наступність.

8. Суспільно-корисна спрямованість, насиченість його соціально значущими справами.

Розділи плану виховної роботи

В основі планування повинні бути види діяльності: пізнавальна, громадська, трудова, художньо-естетична, спортивна, пошукова і т. ін.

Необхідно планувати різноманітні справи для кожного виду діяльності. Недопускати, щоб заходи мали одноманітний характер, обов’язкова участь учнів у їх підготовці й проведенні.

У результаті такої роботи діти повинні здобути певні навички організаторської роботи, проявити свої здібності зробити для себе певні висновки.

План виховної роботи класного керівника з виховним класом має такі розділи.

1. Вступ.

2. Організація класного колективу.

3. Індивідуальна робота.

4. Заходи по охороні здоров’я і життя дітей.

5. Робота з батьками.

Класний керівник планує виховну роботу з класом, виходячи з тих завдань, які він ставить по згуртуванню колективу та підвищення рівня вихованості учнів. Зміст роботи повинен бути спрямований на розв’язання виховної проблеми і виховних завдань.

Тобто існує схема:

Характеристика класу і аналіз роботи – характеристика класу і аналіз роботи – виховна проблема – виховні завдання – зміст роботи (заходи, форми, справи, методи).

Перший розділ “Вступ” має такі підрозділи

а) Характеристика класу: к-ть учнів, хлопчиків, дівчаток, віковий склад (роки народження; класний колектив постійний чи оновлений у порівнянні з попереднім роком; соціальний паспорт сімей: повні, неповні, багатодітні, малозабезпечені, неблагополучні; освіта батьків, матеріальне становище, умови проживання; діти пільгових категорій (інваліди, чорнобильці, сироти, напівсироти, що знаходяться без опіки батьків); важковиховувані учні (схильні до правопорушень, “не прижилися” в колективі, некомунікабельні, із неблагополучних сімей тощо); відношення батьків до школи.

Характеристика класу як колективу: доручення, формальні, неформальні лідери, чи є угрупування за інтересами, суспільна та пізнавальна активність; відповідальність за загальну справу; самодисципліна; уміння переборювати труднощі; культура поведінки в школі поза нею; працьовитість, повага до законів, символів держави; загальний розвиток учнів: стан здоров’я, допитливість, винахідливість, розвиток мови, організованість, уважність активність на уроці, ступінь оволодіння основними навичками, рівень згуртованості, сформованості колективу, рівень вихованості учнів.

б) Аналіз роботи за минулий навчальний рік

Над розв’язанням яких виховних завдань працювали, аналіз змісту виховання (які звички, знання, вміння, навички формувалися в учнів), аналіз використовуваних методів (власний приклад, переконання, вимоги, стимулювання, доручення, бесіди, ігри, змагання); аналіз використовуваних форм виховної роботи (класних годин, зборів, екскурсій, колективних творчих справ та ін.), система учнівського самоврядування (визначення його ефективності), аналіз результативності індивідуальної роботи (з важковиховуваними, неадаптованими, схильними до правопорушень, обдарованими тощо), аналіз роботи з батьками (взаємодія, батьківський комітет, батьківські збори, їхня результативність, спільні з батьками заходи, допомога батьків класу, школі тощо), аналіз результатів виховної роботи (визначення реального рівня виховання, визначення ступеня відповідності реальних результатів і поставлених цілей; характеристика динаміки змін рівня вихованості учнів, здобутки, що вдається, що не вдається та ін.)

в) Виховна проблема.

г) Основні виховні завдання на новий навчальний рік (над розв’язанням проблеми і вирішенням завдань можна працювати не один рік.

Важливо! У плані обов’язково вказувати форму проведення і тему виховного заходу, класної години, батьківських зборів; тема і форма проведення індивідуальної роботи і з яким учнем чи групою учнів вона проводиться.