У кожного з нас, у кожної сім’ї є історія, і в ній є багато радісних, сумних, а іноді страшних сторінок. І нам хочеться пам’ятати про хороше та веселе й дуже хочеться забути про те, що було сумно чи страшно.
І в країни є історії перемог та радості, а є й історії смутку та болю.
Чому ми згадуємо про війни, чому говоримо, що важливо пам’ятати нашу історію? Ця пам’ять не дасть повторюватися тому, що відбувалося. Пам’ять – повага до тих, хто були до нас. Ми, пам’ятаючи про минуле, стаємо уважнішими до сьогодення.
Учні 4-Б класу (класовод Гладченко О.А.) взяли участь у створенні проекту до Дня пам'яті жертв Голодоморів.
Команда Суспільне Херсон підготувала спецпроєкт «Де пам'ять не мовчить».
В ефірі UA: ХЕРСОН та всіх регіональних телеканалів Суспільного спецпроєкт виходитиме 27 листопада. Крім цього, регіональні мовники Суспільного готують тематичні випуски проєктів, присвячені Дню пам’яті жертв Голодоморів.
Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів. У ХХ столітті українці пережили їх тричі. Наймасштабнішим за кількістю людських жертв був голодомор 1932-1933 років. Саме його нині називають геноцидом українського народу. Його жертвами в Україні стали, за різними даними, від 3,9 до 7 мільйонів людей.
Діти є найвразливішою категорією щодо сприйняття інформації про муки і смерть багатьох мільйонів людей. Тому розмовляти з дітьми та підлітками про Голодомор важливо, але так, щоби не травмувати їх, а передати знання та досвід і зберегти пам’ять.
Радянський режим убив мільйони українців. Це жахливий злочин. Це називається геноцидом. І нам важливо пам’ятати про це – щоби ніколи не дозволити собі забути, хто ми.
Ми не можемо змінити минуле. Але можемо зробити все, щоби цінувати життя, щоби не здаватися, щоби лишатися собою. І зберігати те, що нам дороге. Нашу цілісність, нашу силу, нашу культуру. Наші реліквії.
І на згадку про ці страшні події ми запалюємо свічку пам’яті.
На згадку про тих, хто загинули, і на знак того, що ми не здамося. Що наша сила проростатиме у всі часи – ми ставимо свічку на вікно. Це СВІЧКА ПАМ’ЯТІ та Життя
